Хтось плакав, хтось розгублено посміхався: контраст емоцій пережив кожен глядач вистави "Земля", яка пройшла 16 травня в музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. І хоча багато з нас читали цей твір за шкільною програмою, проте не кожен замислювався над проблемою тогочасного суспільства.

У центрі вистави образ типового буковинського селянина Івоніки Федорчука (зіграв – Ю.Марчак). Він разом із дружиною Марічкою (Л.Попенко) виснажливою, наполегливою працею заробили чималі статки й добре ім’я:
-– Вона (земля) підпливла нашою кров’ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, – говорить Марічка.

У любові, шані до землі, виховав батько і старшого сина – Михайла (Н.Кавулич). Чесний, добрий та працьовитий хлопець поважає батька й матір, дбає про землю, господарство. Проте, невдовзі, має "йти до бранки": відслужити два роки. Нестерпною видається служба Михайлові і він прагне втекти або ж покінчити життя самогубством. Він кохає Анну(М.Тимку) – панську наймичку – чесну й порядну дівчину, яку поважає кожен у селі.

Закохані чекають День Святого Михайла, щоб попросити батьківського благословення на шлюб, адже Анна вагітна. Герої усвідомлюють, що батьки (особливо Марічка) навряд чи погодяться на їхній шлюб, адже Анна – бідна наймичка, не має землі, господарства.

Повна протилежність Михайлові – його молодший брат Сава (О. Надкерничний), що зовсім не тяжіє до роботи, а знає лише рушницю та полювання. Сава сохне за чорноокою Рахірою (К.Зборлюкова), близькою родичкою. Сава не полишає Рахіру на вмовляння рідних, тоді батько вирішує віддати всю землю Михайлові. Та за той час, коли брат був у війську, Сава дуже змінюється. Хоч і без великого бажання, але він допомагає по господарству, працює в полі.

Раніше, заради Рахіри, Сава ладен був втекти до Молдови, а тепер земля вабить і його. Слова Рахіри "Як не будеш мати землі, то не зможеш побратися! З чого нам жити?" наштовхають Саву на братовбивство.

Чи була ця смерть випадковою? Чи земля, за яку він так боровся не відпустила його до інших країн, чи прокльони матері зробили свою справу, а можливо, це розплата за страшний гріх братовбивства?
Ці запитання залишилися на роздуми глядачам.

Вистава насправді стала знаковою в театральній історії Чернівців: у залі плакали (коли під щемливу музику крокували Анна та Михайло), дивувалися (як оце вагітна Анна так бадьоро стрибає на восьмому місяці), завмирали (коли ховали Михайла). Байдужим не вийшов ніхто.

Неперевершена гра акторів, декорації, масштабність, наповнюють театр автентичною буковинською атмосферою. Події тогочасного життя українського села, актуальні і для сучасного суспільства, коли заради матеріального йдуть на жорстокі вчинки та підступні вбивства, забуваючи про мораль та втрачаючи людську цінність.

Журналіст: Ярослава Дерев’янко.
Портал Geometria.org.ua

Теги: чернівецький музично-драматичний театр, вистава земля драмтеатр чернівці, чернівецький музично-драматичний театр вистава земля фото геометрія

Geometria Черновцы 
18 мая 2015